90 найрідкісніших китів на Землі ледь не потрапили у сітки: в океані розгорнули рятувальну операцію
Майже сотня гладких північних китів ледь не потрапила в сітки | Фото: NOAA
Ловці лобстерів об’єдналися з вченими, щоб врятувати майже сотню китів, які й без того перебувають на межі зникнення. На щастя, їм це вдалося.
У січні група рибалок, які виловлюють лобстерів у штаті Мен, зіткнулася з проблемою, витягаючи свої пастки біля узбережжя Портсмута. Причина здивувала всіх: понад 90 північноатлантичних гладких китів (Eubalaena glacialis), що перебувають під критичною загрозою зникнення, зібралися на рифі, ускладнивши завдання рибалок, пише Popular Science.
За словами рибалки Кріса Велча, це був перший випадок, коли їм із колегами стало відомо про скупчення китів у цьому місці. Вважається, що морські гіганти слідували маршрутом пошуку їжі.
Зазначимо, що рибалки дотримувалися всіх державних і федеральних правил використання відривних тросів. Вони також встановили довші трали для зменшення кількості ярусних волосіней і додавання фіолетових трасерів для відстеження снастей, що заплуталися. Після цього рибалки скликали екстрену нараду, на якій було ухвалено рішення порушити рибальський протокол і опустити північно-східні ярусні волосіні. Таке рішення дало змогу захистити зникаючих північних гладких китів від заплутування в сітках.
За словами рибалок, якби вони знали заздалегідь, що кити будуть у цьому регіоні, вони запобігли б подібній ситуації. Саме тому науковий співробітник Каміль Росс та її команда з Акваріума Нової Англії, Лабораторії океанології Бігелоу, Університету Дьюка та Університету штату Мен працюють над поліпшенням прогностичних моделей, які використовуються для пошуку невловимих північноатлантичних китів.
У новому дослідженні вчені використовували дані про місцезнаходження здобичі для відстеження морських гігантів. А з огляду на те, що популяція налічує близько 380 особин, і тільки 70 з них є репродуктивно активними самками, ставки високі.
За словами Росс, вони з командою включили в аналіз інформацію про їжу китів безпосередньо в моделі середовища проживання, що дало змогу поліпшити прогнозування. Простими словами, вчені дійшли висновку, що зникаючих китів можна виявляти за допомогою їхньої улюбленої їжі — крихітного зоопланктону з роду Calanus. Зазначимо, що цей вид зоопланктону менший за рисове зернятко, а на їхнє місце розташування і спосіб життя сильно впливають навіть невеликі зміни температури океану.
Вчені вважають, що самі гладкі кити, ймовірно, не збиваються з курсу через зміну температури океану на кілька градусів, крихітні істоти, якими вони харчуються, сильно страждають навіть від невеликих коливань температури. У міру того, як їжа китів адаптується і переміщається, те ж саме відбувається і з китами.
За словами вчених, після включення видобутку в прогностичну модель, вони виявили, що в січні 2025 року на мілині Джеффріс щільність популяції північних гладких китів збільшилася з листопада по січень. Якби вчені раніше володіли цими даними, вони могли б передати їх рибалкам. Тепер вчені планують працювати спільно з рибалками, щоб знизити ризики для виду морських гігантів, який і так зникає.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що кити можуть жити майже вдвічі довше, ніж вважалося.
Раніше Фокус писав про те, що сімох дитинчат кита вимираючого виду виявили в Атлантичному океані.