«Мокрі носики»: неймовірна історія Бабулі, яка знайшла свій дім у Німеччині

27 Вер 2025

Власниця притулку “Мокрі носики” Лілія Органова врятувала Бабулю й особисто відвезла її в нову родину

Вона була маленька, кудлата і до болю сумна. Коли її вперше забрали, собака мала повністю лису шию від важкого ланцюга, тіло вкрите бліхами та кліщами, запах, що різав дихання. Здавалося, що ця крихітна істота втратила надію на життя. Але любов і турбота зробили диво.

Вона потрапила в надійні руки Лілії Органової, власниці притулку «Мокрі носики» та її помічниці Тетяни.

Так виглядала Бабуля, коли потрапила до притулку – Ми назвали її Бабулею. Не тому, що вона була стара — їй було лише півтора року. Просто вигляд мала змучений і занедбаний, – згадує Лілія.

У турботливих руках дівчини з виснаженого собаки з болями та страхамиБабуля перетворилася на справжню красуню, із власною стильною «шнауцерівською» стрижкою та безмежним бажанням жити повноцінне щасливе собаче життя.

Після стерилізації

Після стрижки

У притулку Бабуля швидко стала улюбленицею. Вона легко знаходила спільну мову з іншими собаками, обожнювала котів і навіть терпляче дозволяла котятам стрибати по собі.

У притулку бабуня стала улюбленицею

Добра, грайлива, весела

Маленька, мініатюрна, але з величезним добрим серцем, вона розтоплювала душі всіх, хто зустрічав її.

Одного дня до притулку завітала сім’я: українка, їїчоловік-німець та донька.

– Вони шукали мініатюрного друга в свою сім’ю. Казали, що жити собачка буде у будинку. В той час в мене було дві маленькі собачки і саме Бабуля стала їхнім вибором. Почалася довга підготовка для переїзду за кордон

Єдина перешкода – у чоловіка була алергія на шерсть. Та виявилося, що Бабуля особлива: її шерсть майже не линяла й не викликала алергії. Щоб впевнитися в цьому, чоловік навіть носив волосся собаки з собою, перевіряючи реакцію – все було добре.

Вони полюбили Бабулю з першого погляду і вирішили забрати до Німеччини. Проте вивезти собаку непросто. Потрібен час на підготовку.

– Почалася довга і виснажлива історія з документами, аналізами, паспортами. Коли в Бабулі вже все було добре, я зʼясувала, що в мого паспорту пройшов термін дії – звернулася в ЦНАП й швидко все вирішили. Попереду була довга дорога в чужу країну. Ця подорож стала першою не тільки для Бабулі, а й для мене. До цього я жодного разу так далеко нікуди сама не їздила, – розповідає Лілія.

Дівчина каже, що ця поїздка стала справжнім випробуванням. Вперше в житті вона перетнула кордон, вперше сіла в метро за межами України, вперше відчувала себе такою розгубленою.

Черги, перевірки, втрачені валізи, толпи людей, тривоги, укриття, переїзд в «бусиках», кордони, затримки — все це довелося пройти разом із собакою на руках.

І все ж таки вони доїхали!

Перша зупинка у Польщі.

Там після важкої дороги, Бабуля заснула майже на добу, відсипаючись від пережитого стресу.

Після довгої дороги майже добу спала Відпочинок у Польщі

Через дві доби відпочинку, Лілія разом із Бабулею вирушили в Німеччину.

Потім настала довгоочікувана зустріч із новою сім’єю.

– Насправді всі плакали від щастя, нові господарі обіймали та пестили Бабулю. Я була щаслива, що вона отримала справжній дім.

Довгоочікувана зустріч з новою сімʼєю

Наразі Бабуля живе в Німеччині, оточена турботою та любов’ю. Родина надсилає відео та фото: собачка щаслива, бігає, грається, звикає до нової життя.

Бабуля в Німеччині й дуже щаслива

Вона вже не одинока і більше ніколи не буде забутою.

– Ця дивовижна історія має щасливий фінал. Я дуже хочу, щоб всі тваринки з притулку жили в сім’ях, щоб всі знаходили своїх господарів й були щасливими. Дати шанс просто – звертайтеся до нас у “Мокрі носики”, й ви обовґязково знайдете собі вірногог друга!