Потенціал торгівлі між Узбекистаном та Україною значно вищий за поточні показники — посольство
Політичний діалог та співпраця Узбекистану та України підтримуються постійно, незважаючи на війну та логістичні труднощі.
Про це в інтерв’ю виданню «Gazeta» заявив тимчасовий повірений у справах України Олександр Сіренко.
«Між міністрами налагоджено активний робочий контакт. Бахтієр Саїдов та Андрій Сибіга підтримують регулярне спілкування, у тому числі у неформальному ключі. Це робітничі, доброзичливі відносини, які сприяють продовженню діалогу між країнами», – сказав він.
За словами Сіренка, у планах країн — політичні консультації між МЗС, розвиток торговельно-економічних зв’язків, культурно-гуманітарні проєкти, а також інформаційні та протокольні заходи.
«24 лютого ми традиційно спільно з делегацією Європейського Союзу плануємо проведення заходів, приурочених до річниці початку повномасштабної агресії Росії проти України. Це політичний та меморіальний захід, мета якого – нагадати, що війна триває», – зауважив посадовець.
В той же час триває економічне співробітництво між країнами. За 9 місяців 2025 року товарообіг між ними склав 235,2 млн доларів.
«Експорт України до Узбекистану – 138 млн, імпорт з Узбекистану – 97,2 млн. Сальдо становить 41 млн доларів на нашу користь. Тобто Україна постачає до Узбекистану більше, ніж Узбекистан до України», – повідомив Сіренко.
Для порівняння: у 2024 році товарообіг становив 277 млн доларів, у 2023-му — 335 млн, а піковим був 2021 рік — 735 млн доларів.
За словами посадовця, громадяни Узбекистану – серед лідерів за кількістю відкритих підприємств в Україні.
«Як правило, це торгівля, громадське харчування — сфери, де традиційно проявляється підприємницька хватка узбекистанців. І дуже важливо, що люди не злякалися війни та продовжують працювати у непростих умовах. Незважаючи на постійні атаки, проблеми з електроенергією вони відкрили бізнес і його підтримують. Це, безперечно, велика допомога для України», – наголосив він.
На ринку ж Узбекистану працюють українські фармацевтичні компанії «Фармак», «Юрія-фарм», а також готується до будівництва завод «Лекхіма».
«Наша фармацевтика — це традиційно сильна галузь, а узбецький ринок великий, враховуючи найбільше населення Центральної Азії, при цьому не сказав би, що він насичений потрібними ліками. Він все ще представляє великий потенціал для виходу та заняття певних ніш», – зазначив Сіренко.
Є й відносно невеликі компанії, які починають працювати в Узбекистані. Наприклад, Uklon – українська компанія у сфері таксі. Узбекистан цікавий для них своїм ринком, що розвивається. Те саме стосується IT та інших сфер.
«Я думаю, що в майбутньому, коли закінчиться війна, український бізнес проявлятиме себе тут ще активніше», – підсумував Сіренко.
Нагадаємо, у листопаді в рамках Генасамблеї відбулася 30 конференція держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї, на якій Україна обиралася до Виконавчої ради організації на період 2026—2028 років. Тоді Узбекистан підтримав це рішення.
Джерело інформації: агентство “Великий Київ”