Після втрати роботи через війну можна не платити відсотки по кредиту – Верховний Суд

Українці, які через війну втратили роботу, стали вимушеними переселенцями або мають значне зниження доходів, можуть домогтися через суд права не платити відсотки за прострочення.

Як свідчить судова практика, домогтися скасування самого кредиту неможливо, однак штрафних наракувань – так.

Стаття 617 ЦК України передбачає, що особа може бути звільнена від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе наявність випадку або непереборної сили, – пояснює Верховний Суд України. – Однак ця норма не передбачає припинення самого зобов’язання

Форс-мажор може мати значення лише для питання відповідальності за прострочення виконання, цитує Судово-юридична газета  постанову ВС від 10 грудня 2025 року у справі № 916/4003/24.

Сторона, яка посилається на форс-мажор, повинна довести не лише сам факт існування таких обставин, а й їхній безпосередній вплив на виконання конкретного зобов’язання

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлює, що під час воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов’язання.

У цей період не підлягають нарахуванню та стягненню штрафи, пеня та інші санкції, а нараховані з 24 лютого 2022 року штрафні платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)

Зазначається, що якщо підприємство було знищене внаслідок бойових дій, активи залишилися на окупованій території або боржник фактично втратив доступ до майна, суди можуть більш уважно оцінювати аргументи про форс-мажор. Натомість загальне посилання на економічну кризу, інфляцію чи втрату роботи без додаткових доказів зазвичай не визнається достатньою підставою для звільнення від відповідальності.

Для обґрунтування впливу війни на можливість виконання зобов’язання боржник може подавати:

• накази про звільнення,
• документи про втрату роботи чи доходів,
• підтвердження евакуації,
• акти про пошкодження або знищення майна,
• докази втрати доступу до активів чи їх перебування на тимчасово окупованій території.

Такі докази оцінюються судом у сукупності з іншими обставинами справи.

Джерело інформації: агентство “Великий Київ”