«Робимо як для себе»: працівник КВБЗ Андрій Золотаревський відзначив 20-річчя роботи на підприємстві

Андрій Золотаревський прийшов на Крюківський вагонобудівний завод навесні 2006 року. За два десятиліття він досконало опанував свою професію, заслужив увагу колег та отримав звання «Ветеран праці». Про трудовий шлях кременчуківця розповіли на Facebook-сторінці ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».

До роботи на підприємстві Андрій устиг спробувати собі в різних сферах. За освітою він кухар, три роки служив на флоті, працював у будівництві та займався складанням меблів. Проте саме вагонобудівний завод став місцем, де повною мірою розкрилися його досвід, працьовитість та відповідальність.

У 2006 році Андрій Золотаревський влаштувався слюсарем-складальником до корпусу пасажирського вагонобудування. Вже за рік опанував нову спеціальність — різальника скловолокнистих та склопластикових матеріалів. Відтоді він працює за цим фахом, добре знає всі тонкощі виробничого процесу.

«Якість починається зі ставлення до роботи»

Головним професійним принципом Андрія Золотаревського залишається відповідальність за результат.

Він упевнений: якість готового виробу залежить від того, як кожен працівник ставиться до своїх обов’язків.

Ми створюємо вагони, якими щодня користуються люди. Саме тому кожну операцію виконуємо максимально відповідально. Робимо як для себе, — каже вагонобудівник.

Старший майстер дільниці з монтажу внутрішнього інтер’єру Олександр Мец характеризує Андрія Яковича як сумлінного, відповідального та надійного спеціаліста.

Йому можна доручити завдання будь-якої складності і бути впевненим, що воно буде виконане бездоганно, — зазначає керівник.

Професіоналізм Андрія Золотаревського неодноразово відзначали на підприємстві. За вагомі виробничі досягнення йому надали звання «Кращий за професією» та вручили золотий знак.

За 20 років безперервної сумлінної праці на підприємстві надали звання «Ветеран праці».

Родина — надійна опора

Важливе місце у житті вагонобудівника посідає сім’я. Разом із дружиною Наталією вони виховували двох синів — Івана та Олексія.

Взаємна повага і підтримка рідних допомагають чоловікові впевнено йти життям та залишатися відданим своїй справі.

Андрій Золотаревський упевнений: саме сумлінна щоденна праця та відповідальність кожного працівника формують репутацію підприємства та довіру людей до продукції, яку виготовляють у Кременчуці.

Раніше ми писали про Марину Голобородько — єдину жінку серед нагрівальників металу на КВБЗ.

Джерело інформації: Телеграф