Ешелонована оборона та база фортифікацій: як Кабмін планує захищати кордони й логістику

Фото: Кабмін розробив стратегію оборони кордонів (Getty Images) Додати як бажане джерело в Google

Кабмін схвалив Стратегію інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року. Документ передбачає розбудову глибоко ешелонованої оборони, створення єдиної цифрової бази фортифікацій на основі системи “Дельта”, а також посилений захист кордонів і критичних логістичних шляхів від атак ворожих дронів та авіації.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відповідну постанову.

Як зазначається у документі, збройна агресія РФ докорінно змінила підходи до підготовки територій до оборони, зокрема в країнах Балтії та Польщі, які активно укріплюють кордони. В Україні досвід створення ешелонованих смуг загороджень на Донбасі (зокрема навколо Слов’янська та Краматорська) показав свою ефективність для створення стійкої оборони.

Чому необхідний новий підхід

Через масове застосування далекобійної зброї, авіабомб та БПЛА (зокрема FPV) під загрозою опинилися не лише прифронтові території, а й тилові міста та логістичні шляхи. Ворог цілеспрямовано атакує цивільний транспорт, рятувальників, правоохоронців та об’єкти критичної інфраструктури.

Серед головних системних проблем у цій сфері визначено:

• відсутність комплексного бачення інженерної підготовки території країни;
• повільну адаптацію до змін дій противника;
• розпорошеність ресурсів між угрупуваннями військ;
• брак кваліфікованих інженерних кадрів;
• недостатню координацію між відомствами.

Основні цілі Стратегії

Безперервне та адаптивне планування: створення системи спільного планування із залученням Сил оборони та органів влади. Планується досягти 95% виконання інженерних заходів згідно з планами та 100% відповідності робіт тактичним вимогам.

Цифровізація обліку та моніторингу: створення єдиної геоінформаційної платформи для моніторингу фортифікацій, загороджень та антидронового захисту доріг на основі системи “Дельта”. Інформацію про споруди, побудовані у 2024-2026 роках, внесуть до цифрової бази до лютого 2027 року з подальшим щомісячним оновленням.

Адаптація до нових загроз та інновації: формування оборонного замовлення на матеріали, скорочення часу будівництва опорних пунктів на 20% та створення резерву будівельних матеріалів з розрахунку на 300 опорних пунктів і 100 км доріг.

Глибоко ешелонована система: масштабування робіт із будівництва опорних пунктів, антидронового захисту доріг та забезпечення 100% готовності споруд до використання.

Етапи реалізації

Підготовчий етап: розбудова правової й технічної бази, вдосконалення організаційної структури при Міноборони та Генштабі, запровадження геоінформаційної платформи.

Етап реалізації: будівництво комплексних опорних пунктів (зокрема для підрозділів БПЛА) насамперед в областях, що межують із зонами бойових дій, РФ та Білоруссю, а також створення запасів матеріалів.

Етап масштабування та коригування: розбудова оборонних рубежів у глибині території, підготовка до оборони ключових населених пунктів та проведення міжвідомчого аудиту.

“На етапі масштабування та коригування передбачається масове охоплення території країни заходами щодо інженерного обладнання оборонних рубежів, запровадження передових інноваційних рішень та способів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів”, – йдеться у документі.

Одними з ключових завдань на цьому етапі є:

• нарощення інженерного обладнання оборонних рубежів у глибині оборони (оперативний рубіж оборони);
• підготовка до оборони ключових населених пунктів.

“Очікуваним результатом повинно бути створення глибоко
ешелонованої системи оборонних рубежів у поєднані з якісним
забезпеченням мобільності (логістики) військ, а також уніфікація підходів до проектування і будівництва фортифікаційних споруд”, – йдеться у документі.

Джерело інформації: РБК Україна