Голос журналістки «Кременчуцького Телеграфа» звучав на Feminist Festival в Північній Македонії
Щоб підсилити звучання візуальних образів, художниця вирішила доповнити їх голосами своїх колежанок, записаними на диктофон
У Північній Македонії у Скоп’є відбувся Feminist Festival, в якому взяли участь українські журналістки та громадські діячки: кременчужанка Тетяна Красельникова й колишня мешканка Кропивницького Людмила Макей, яка також є художницею.
Обидві жінки наразі перебувають у Косово, де активно популяризують все українське, ведуть журналістську діяльність й проводять безліч зустрічей, заходів, головною метою яких є донесення правди про те, що відбувається в Україні.
— Для мене це був перший досвід участі в феміністичному фестивалі — до того я брала участь у колективних виставках в Україні, а також мала кілька персональних виставок у Косові. Тож до поїздки готувалась заздалегідь і ретельно, занурившись із головою в творчий процес. Протягом літа я намалювала десять картин, які зображують жінок у різних іпостасях: від чуттєвих портретів у стилі петриківського розпису в циклі «Пори року» до войовничої «Повелительки бойових бджіл» та «Ангела правди» з жовто-блакитними крильми і в шоломі з написом PRESS, — розповіла пані Макей.
Свою виставку вона назвала «Голос крізь полум’я війни», маючи на меті донести правду про життя українських жінок-журналісток в умовах повномасштабного російського вторгнення. Щоб підсилити звучання візуальних образів, вирішила доповнити їх голосами своїх колежанок, записаними на диктофон.
Свої історії розповіли сім журналісток, серед яких — журналістка нашого видання Оксана Гриниченко. Вона поділилася тим, як Росія змінила її життя ще у 2014 році, коли жінку через її проукраїнську позицію й журналістську діяльність затримали російські окупанти в її рідному місті на Донбасі.
Голоси пані Оксани й інших жінок-журналісток, долі яких змінила війна, лунали під час відкриття виставки у креативному просторі Javna Soba, де були присутні гості з Північної Македонії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Сербії, Словенії, Швейцарії, Хорватії, Косова, Швейцарії та інших країн.
— Під час виступу на сцені й у неформальних розмовах, розповідаючи про життя українців під постійними обстрілами та про злочини проти журналістів, я бачила сльози в очах моїх співрозмовників. Я чула слова солідарності й підтримки та раділа можливості донести правду громадянам країн, де кремлівська пропаганда формує зовсім інше, викривлене бачення російсько-української війни, — зазначає пані Людмила. ПО ТЕМІ:
Українці в Косово: як війна привела кременчуцьких журналістів до балканського серця Європи
Українські журналісти організували у Косово патріотичний забіг на честь загиблих воїнів
Джерело інформації: Телеграф