Гра з Трампом і мобілізація: для чого Путіну “вибори” в РФ та що буде після них

Фото: для чого Путіну “вибори” в РФ та що буде після них  (колаж РБК-Україна) Вимкни хаос міжнародних новин! Отримуй тільки важливе з РБК-Україна у Google

Сьогодні, 18 вересня, у Росії розпочинаються “вибори” до Державної думи. Втім, показове “голосування” слугує лише фасадом для вирішення зовсім інших завдань Кремля.

Навіщо Путіну вистава з “виборами” і як вона пов’язана із ситуацією на фронті – у матеріалі РБК-Україна.

Головне:

• Медійна ширма: “Вибори” в РФ є чистою політтехнологією для імітації загальної підтримки режиму та перевірки на лояльність місцевих еліт.
• Справжній рубікон: Для Путіна голосування – лише тимчасовий запобіжник, після якого режим розв’яже собі руки для непопулярних рішень.
• Логіка ескалації: Поєднання сприятливої погоди для наступу та спотворених доповідей з фронту переконує Кремль продовжувати тиск, а не йти на переговори.
• Тінь Вашингтона: Зважаючи на чинник Трампа та американські вибори, Путін може обрати формат прихованої мобілізації замість відкритої, аби уникнути зайвого соціального напруження.

“Вибори” у Росії давно перетворилися на фарс. Їхній результат відомий заздалегідь. Інтрига лише в тому, яку цифру голосів за правлячу партію “Єдина Росія” Кремль “намалює” за підсумками голосування. Вже зараз майже немає сумнівів, що результат партії влади буде меншим за конституційну більшість.

Політичний ландшафт Росії давно формується в кабінетах Адміністрації президента. Лояльні до Кремля партії, які хотіли б отримати свій шматок корупційної ренти, можуть хіба що домовлятися поза “виборчим” процесом про рівень свого представництва в Думі. Реальна ж опозиція взагалі усунута від парламенту та ухвалення будь-яких рішень.

Додатково підриває легітимність “виборів” той факт, що Росія їх проводитиме і на окупованих територіях України.

Читайте також: РФ готує масову фальсифікацію “виборів” на окупованих територіях

Для чого тоді в Росії регулярно проводять “голосування”? Такі кампанії є для Кремля радше “інструментом публічної презентації” – пояснює РБК-Україна експертка Інституту трансформації Північної Євразії Ірина Павленко.

“Ці “вибори” мають унаочнити та продемонструвати загальний “одобрямс” і підтримку влади та всього її курсу – як внутрішньополітичного й економічного, так і зовнішньополітичного. Головне завдання – забезпечити, як казали в радянські часи, “єдність партії з народом”, – зазначає вона.

Все, що не вписується в цей сценарій, підлягає забороні. Яскравий приклад – недопуск до нинішніх “виборів” формально опозиційної партії “Яблуко”. Де-факто підтримуючи Кремль у більшості сфер, на певному етапі партія стала центром гуртування всіх, хто виступає проти війни.

Верховний суд РФ 10 серпня скасував реєстрацію федерального списку “Яблука”. Формальними підставами стали нібито дрібні порушення: іноземне фінансування на невелику суму, використання заблокованих у Росії соцмереж та плагіат.

Крім того, на цих “виборах” у Кремля є ще дві побічні цілі. По-перше, це опосередкований збір інформації про реальні суспільні настрої, адже у Москві все-таки побоюються внутрішньої дестабілізації.

“Інший момент – це тестування ефективності місцевих губернаторів і регіональних чиновників: як вони все зможуть організувати. Це їхній іспит, і вони його проходять для того, щоб далі рухатися в системі управління”, – додає Павленко.

Відтак “голосування” до Держдуми слугує лише тимчасовим запобіжником. Для Путіна та його оточення це своєрідний рубікон, після переходу якого режим вже не матиме причин стримувати себе від радикальних дій.

Вперед до мобілізації

Президент України Володимир Зеленський ще 22 серпня, посилаючись на дані розвідки, повідомив, що після проведення “виборів” до Державної думи Росія оголосить нову хвилю мобілізації.

“Їхнє бажання сьогодні – 300 тисяч додатково на 26-й рік, плюс ще на 27-й. Мета була – пів мільйона”, – заявив Зеленський.

Як підкреслює в коментарі РБК-Україна військовослужбовець, політичний консультант Олександр Антонюк, РФ уже створила первинну базу для призову – повноцінно запрацював електронний реєстр резервістів, оновлено дані військового обліку. Крім того, посилено засоби примусу.

Фото: Як Росія підготувала нову хвилю мобілізації (інфографіка РБК-Україна)

Заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький 18 серпня в інтерв’ю РБК-Україна повідомив, що на полі бою немає жодних ознак, які б вказували на готовність Росії припинити вогонь і почати нормальні переговори.

“Путін хоче досягти тих цілей, які він поставив перед собою – це, насамперед, Донецька та Луганська області. В планах їх генерального штабу завершити захоплення Донецької області до кінця цього року”, – зазначив Скібіцький.

Наразі ж продовженню ескалації з боку Росії сприяє одразу низка об’єктивних чинників, каже Антонюк. Поки є сприятлива погода та зберігається “зеленка” (листя на деревах), проводити наступальні операції та ховатися від БПЛА значно простіше, ніж під час осіннього бездоріжжя чи взимку. Тому зупиняти тиск командуванню РФ невигідно.

“Зараз у Кремлі переконані, що у них усе йде за планом, а генеральний штаб РФ рапортує про просування. Вони розраховують, що український фронт посиплеться. Враховуючи, що паралельно вони працюють гібридними інструментами в Європі та США, відповідно, зупинятися в них причин немає”, – додає Антонюк.

Про довгострокові розрахунки Кремля свідчить і те, що цивільні підприємства, зокрема в особливій економічній зоні “Алабуга”, де виробляють сумнозвісні “Шахеди”, укладають контракти з працівниками одразу до 2030 року.

І головне – очевидно, реальний стан справ на фронті та те, про що доповідають Путіну, не збігаються. З останнього – 11 вересня російський диктатор оголосив про захоплення Святогірська у Донецькій області, хоча місто повністю контролюють Сили оборони України. Це створює у Путіна ілюзію того, що найближчим часом Україну таки можна дотиснути.

Межі можливого

Існує й інший сценарій – не стільки альтернативний, скільки похідний від першого. Його в інтерв’ю Axios 7 вересня окреслив президент Володимир Зеленський.

Визнаючи, що Путін розраховує на ще одну важку зиму, щоб послабити Україну, президент України зазначив, що Путін “потребує Трампа” і не хоче налаштовувати проти себе президента США напередодні проміжних виборів до Конгресу США у листопаді. На запитання, чи може Путін захотіти подарувати Трампу перемогу перед “виборами”, Зеленський відповів: “Так”.

Читайте також: На зиму можливе енергетичне перемир’я з РФ: джерело про візит Віткоффа і Кушнера

З цієї точки зору Кремлю не потрібна відкрита і явна мобілізація, на яку одразу звернув би увагу президент США. Крім того, хоча в Кремлі налаштовані на продовження війни, там все ж таки зважають на чинник соціального напруження.

“Якщо мобілізація й відбуватиметься, то вона буде прихованою та розмазаною у просторі й часі. Влада всіляко уникатиме масштабного оголошення, використовуючи добровільно-примусові схеми”, – не виключає Ірина Павленко.

Олександр Антонюк також схильний вважати, що мобілізація в РФ продовжиться на нинішньому рівні, з дещо посиленим тиском на населення.

Як не дивно, цьому сприяють і українські удари по нафтопереробних заводах, і особливо по маркетплейсах, які були джерелом заробітку для десятків, якщо не сотень тисяч росіян. Крім шкоди російській економіці, це збільшує кількість тих, хто розглядає приєднання до армії РФ суто з матеріальної точки зору.

“Коли у людини немає за що платити кредит, є борги та тиск колекторів чи податкової, єдиним варіантом для багатьох стає – заробляти гроші на війні”, – пояснює Антонюк.

На корекцію такого сценарію і перехід до відкритої мобілізації, за словами Павленко, може вплинути різке погіршення ситуації на фронті, як це було восени 2022 року після українського наступу на Харківщині.

Інший чинник – падіння кількості нових контрактів, спричинене економічними труднощами російських регіонів, неспроможних забезпечити військовим необхідний рівень виплат.

Та навіть якщо Путін на догоду Трампу піде на тимчасову паузу в обстрілах України, до початку листопада (коли, власне, і пройдуть американські вибори) не так багато часу. Тим більше, практика попередніх домовленостей з РФ свідчить, що Кремль навчився їх використовувати для накопичення дронів і ракет, аби потім з новою силою вдарити по Україні.

Читайте також: Ілюзія тиші. Як Путін раніше обдурив Трампа з енергетичним перемир’ям і чи можливе воно зараз

До того ж є всі підстави вважати, що після своїх виборів у Трампа різко зменшиться бажання педалювати переговори між Росією та Україною.

У підсумку вся ця вистава з “виборами” потрібна Кремлю лише для того, щоб під її прикриттям легітимізувати рішення, які остаточно занурять Росію в затяжну війну.

Питання – відповідь (FAQ):

– Коли в Росії розпочинаються “вибори” до Державної думи?

– Голосування на “виборах” до Держдуми РФ стартує сьогодні, 18 вересня. Усі виборчі процедури проходять у суворо контрольованих Кремлем умовах і охоплюють зокрема тимчасово окуповані території України.

– Навіщо Путіну проводити “вибори”, якщо їхній результат відомий заздалегідь?

– Кремль використовує ці “вибори” як медійний проєкт для демонстрації нібито повної підтримки влади суспільством. Крім того, це спосіб перевірити лояльність регіональних чиновників та завуальовано зібрати дані про реальні настрої в РФ.

– Коли очікувати нову хвилю мобілізації в Росії?

– За даними української розвідки, Росія готує оголошення чергової хвилі призову одразу після завершення “виборів”. Основна мета російського командування — додатково залучити до армії 300 тисяч осіб лише цього року.

– Чи може Путін піти на тимчасове припинення вогню в Україні?

– Тимчасова пауза в ударах можлива, якщо Кремль вирішить підіграти Дональду Трампу перед листопадовими виборами до Конґресу США. Проте на полі бою немає ознак готовності РФ до реальних переговорів, а будь-яку перерву Москва використає для накопичення ракет і дронів.

Джерело інформації: РБК Україна