Розворот від Москви: як геополітика вплинула на оцінку Брюсселя виборів у Вірменії
Пашинян виграв вибори у Вірменії (фото: Getty Images) Не витрачай час на шум! Читай тільки суть з РБК-Україна у Google
На парламентських виборах у Вірменії перемогла партія “Громадянський договір” Нікола Пашиняна, випередивши проросійські сили Карапетяна та Кочаряна. Цей результат підтвердив курс Єревана на зближення з ЄС. Водночас на тлі зафіксованих спостерігачами порушень виникла дискусія щодо критеріїв оцінки виборчого процесу з боку Євросоюзу.
Як у Брюсселі оцінюють результати голосування та що це означає для відносин сторін, – у матеріалі РБК-Україна.
Контекст виборів та зовнішньополітичний курс
Ці вибори відбувалися на тлі безпрецедентної політичної напруги, оскільки сприймалися як голосування за майбутній курс країни: зближення з Європою чи повернення до орбіти російського впливу.
Перемога прозахідного Пашиняна задекларувала подальший розворот Вірменії у бік ЄС.
Проте передвиборчі перегони зафіксували розрив між формою та змістом: європейський курс не став автоматичним квитком до демократії, а сама кампанія виявила глибокі розбіжності між геополітичними амбіціями та внутрішніми правилами гри.
Порушення під час голосування та оцінки спостерігачів
Лише в день виборів, 7 червня, Слідчий комітет Вірменії повідомив про 59 кримінальних справ за звинуваченнями у порушеннях, пов’язаних із виборами.
Наступного дня Міністерство внутрішніх справ Вірменії оприлюднило дані, згідно з якими під час голосування було зафіксовано 619 повідомлень про порушення виборчого процесу, зокрема випадки подвійного голосування, порушення таємниці волевиявлення, перешкоджання здійсненню виборчих прав, підкуп виборців та втручання у виборчий процес.
Станом на ранок 8 червня було затримано 18 осіб, ще 322 повідомлення про порушення перебували на стадії перевірки.
Читайте також: У Трампа відреагували на перемогу Пашиняна у Вірменії
Незалежна вірменська спостережна місія The Independent Observer Alliance, представники якої відвідали майже всі виборчі дільниці країни (1 906 із 2 005), зафіксувала ще більш тривожну картину.
За їхніми даними, порушення та проблеми зафіксували на 44% виборчих дільниць – тобто майже на кожній другій, що ставить під сумнів відповідність цього голосування високим демократичним стандартам.
Інша місцева спостережна місія – “Айакве” – заявила про використання так званих “мертвих душ”. Подібні порушення наочно ілюструють розрив між реальними виборчими процесами де-факто та задекларованим курсом на демократію.
Згідно з попереднім звітом Парламентської асамблеї ОБСЄ, “кампанія була вкрай конфронтаційною з риторикою, що розколює суспільство, та позначилася звинуваченнями у підкупі виборців та інших виборчих порушеннях, які призвели до численних кримінальних проваджень щодо опозиційних кандидатів та активістів”.
Крім того, спеціальна координаторка та керівниця короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ Фара Карімі заявила, що “концентрація арештів і кримінальних переслідувань щодо опозиційних діячів сприяла формуванню уявлення про вибіркове правосуддя, тоді як поляризований інформаційний простір, підбурювальна риторика, дезінформація, а також постійний зовнішній тиск і втручання підірвали демократичну стійкість Вірменії та цілісність суспільних дебатів”.
За даними Генеральної прокуратури Вірменії, з 7 лютого по 7 червня було порушено 210 кримінальних справ, пов’язаних із виборами, а кримінальне переслідування розпочато щодо 349 осіб.
Антикорупційний комітет повідомив про 194 затриманих за останні тижні кампанії, з яких 84 перебувають під вартою або домашнім арештом за звинуваченнями у підкупі виборців (опозиція ці звинувачення відкидає). При цьому серед затриманих не було представників провладних сил.
Читайте також: Пашинян відповів на забаганки Путіна щодо референдуму про курс Вірменії
Широкий резонанс у міжнародних ЗМІ також викликали повідомлення про спроби опозиції мобілізувати вірменську діаспору, використовуючи для цього незаконні методи.
Наприкінці травня Reuters повідомляло, що високопосадовці РФ обговорювали можливість відправлення російських вірмен до Вірменії для голосування за опонентів Пашиняна.
А 7 червня головний уповноважений Вірменії у справах діаспори Заре Сінанян зазначив, що вірмени у Франції отримували дзвінки з Росії із закликами приїхати до Вірменії та підтримати конкретного кандидата.
Політична мобілізація в цьому випадку будувалася не лише на агітації, а й на підкупі та тиску.
Такі факти свідчать про серйозні виклики для впровадження загальноприйнятих демократичних стандартів у виборчий процес країни.
Реакція Європейського Союзу та фінансова допомога
На тлі зафіксованих спостерігачами масових порушень позиція офіційного Брюсселя щодо оцінки виборчого процесу у Вірменії виглядає суперечливою.
Зокрема, 8 червня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала Нікола Пашиняна з перемогою, заявивши, що ЄС “високо цінує партнерство з демократичною Вірменією, яка дедалі більше зближується з Європою”.
Проте аналітики звертають увагу на очевидний дисонанс: суворе дотримання демократичних стандартів, що включає чесну конкуренцію, відсутність тиску на виборців та рівні умови для опонентів, цього разу відійшло на другий план.
Замість критичної оцінки виявлених місією ОБСЄ фактів вибіркового правосуддя та арештів, Європейська комісія оголосила про виділення Вірменії понад 50 млн євро допомоги та надання безмитного доступу на ринок ЄС для низки товарів.
Подібні кроки Брюсселя вказують на те, що зовнішньополітичний розворот Єревана та його дистанціювання від Росії наразі є ключовими критеріями для європейських інституцій. Іншими словами, геополітична лояльність країни та її вихід з-під впливу Кремля вочевидь стають для ЄС вагомішим аргументом для фінансової та політичної підтримки, ніж якість вірменської демократії.
У експертному середовищі констатують: в цьому випадку “європейські цінності” поступилися місцем геополітичній доцільності, а фінансова допомога виглядає як пряма винагороду за розрив відносин із Москвою.
Джерело інформації: РБК Україна