«Толік завжди був поруч біля того, кому була потрібна допомога»: у Кременчуці попрощалися із захисником Анатолієм Остащенком

Сьогодні, 15 вересня, у Кременчуці попрощалися із захисником України Анатолієм Остащенком. Військовий загинув 2 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нова Січ Сумського району Сумської області.

Анатолій народився 18 грудня 1990 року у Кременчуці, де й проживав. Навчався у Кременчуцькій гімназії №27, згодом закінчив ВПТУ №26.

До мобілізації чоловік працював у комунальному підприємстві «Спецсервіс-Кременчук», де багато років допомагав тваринам.

Фото — із соцмереж КП «Спецсервіс-Кременчук».

Його колега Альона Булка згадує Анатолія як людину, яка завжди була готова прийти на допомогу — колегам, волонтерам та тим, хто цього потребував.

Толік був дуже винятковою людиною. Я багато років з ним пропрацювала. Він дуже любив тварин і був одним із тих, хто завжди допомагав усім колегам, волонтерам, усім, хто потребував допомоги, — розповіла Альона Булка.

За її словами, особливо часто колеги згадують Анатолія, коли до «Спецсервісу» потрапляють тварини, які пережили жорстоке поводження або тяжкі страждання.

Коли до нас потрапляла якась дуже нещасна тварина, знедолена, яка потерпіла багато страждань, Толік завжди саме їй старався допомогти. Він завжди був поруч біля того, кому була потрібна допомога, — говорить Альона.

Колеги сподівалися, що після служби Анатолій повернеться до «Спецсервісу» та знову допомагатиме тваринам.

Любов до них, за словами його дядька Віктора, була в Анатолія ще з дитинства.

Віктор фактично замінив племіннику батьків. Батьки Анатолія померли близько 15 років тому. Дядько згадує його у дитинстві — трохи скромним, трохи бешкетним, але життєрадісним.

У них завжди були тварини, і в нас теж. Так що любов до тварин у нього була ще з дитинства, — розповів Віктор.

Він також розповів, що Анатолій дуже любив життя.

Анатолія Остащенка призвали на військову службу 15 січня 2026 року Кременчуцьким районним ТЦК та СП.

Він служив у званні солдата на посаді снайпера третього розвідувального відділення першого розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А4699.

Як повідомив офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Кременчуцького районного ТЦК та СП старший лейтенант Костянтин Тригуб, Анатолій загинув 2 вересня 2026 року, виконуючи бойове завдання із захисту України, її суверенітету та територіальної цілісності.

Захисник загинув у бою за Україну, її свободу та незалежність у районі населеного пункту Нова Січ Сумського району Сумської області.

Серед тих, хто прийшов провести Анатолія в останню путь, — його давній знайомий Олександр. Чоловіки знали один одного ще з юнацьких років, разом гуляли та проводили час.

Хороший, добрий чувак, — так згадує його Олександр.

Анатолій не був одружений і не мав дітей. У скорботі після його загибелі залишилася сестра Олеся Остащенко та інші близькі.

Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі захисника поховали на Свіштовському кладовищі — у меморіальному секторі почесних поховань захисників і захисниць України.

Вічна слава та пам’ять Герою.

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого захисника.

Джерело інформації: Телеграф