Війна забирає дім удруге: на яке житло у Кременчуці можуть розраховувати переселенці першої хвилі

У Кременчуці на обліку для отримання тимчасового житла перебувають 708 сімей ВПО – 1320 людей. Серед них є ті, хто вперше залишив будинки ще у 2014–2021 роках, ветерани та люди з інвалідністю. Дехто після першого переселення встиг налагодити нове життя, придбати будинок чи отримати допомогу від держави. Але після повномасштабного вторгнення війна наздогнала їх удруге. «Кременчуцький Телеграф» зібрав історії таких людей та отримав від міської влади відповіді про те, яке тимчасове житло є у громади та хто може на нього претендувати.

Після 2014 року розпочинали спочатку — і знову втратили дім

Для частини українців вимушене переселення почалося не у 2022 році, а ще у 2014-му.

Залишив житло на окупованих територіях Донеччини та Луганщини, люди переїжджали до інших міст, орендували квартири, шукали роботу, брали кредити, купували нові будинки. Хтось отримав житлову допомогу від держави.

Після 24 лютого 2022 року частина населених пунктів, де вони встигли оселитися, також була окупована чи опинилась у зоні бойових дій. Людям довелося переміщуватися вдруге.

Водночас у документах вони можуть залишатися власниками нерухомості, якою фактично не можуть користуватися.

«За документами житло є, але фізично його може вже не бути»

Для колишньої бранки кремля Юлії житлове питання залишається гострим. Жінка каже, що не може скористатися державними програмами через те, що не має доказів того, що не користується власним житлом:

Якщо людина через війну втрачає свій дім зараз, то для неї існують механізми компенсації. А що робити тим, хто втратив можливість користуватися житлом ще у 2014, 2019 чи 2021 роках? Де справедливість? Часто запитують: а де докази, що майно в окупації справді втрачено? Можливо, за документами вона ще існує. Так, за документами може існувати. Але фізично його вже може не бути. Його могли знищити, пограбувати чи привласнити.

Часто перевірити стан такого майна власники самостійно не можуть.

Здорова людина не поїде в окупацію, щоби перевірити, що сталося з її домом, довести факт його втрати чи боротися там за своє майно. Вона ризикує потрапити за ґрати, — каже Юлія.

Для людей, які пережили полон або переслідування на окупованій території, повернення на окуповану територію заради перевірки майна може бути особливо небезпечним.

В результаті людина може роками залишатися власником квартири чи будинку на папері, а фактично винаймати житло на підконтрольній Україні території.

Іншу сторону цієї проблеми показує історія ветерана АТО Анатолія, який звернувся до «Кременчуцького Телеграфа» по допомогу.

Чоловік став переселенцем у 2014 році. Після початку російської агресії пішов захищати країну, у 2015 році служив на Донеччині, отримав поранення, а потім за станом здоров’я був звільнений із військової служби.

Того ж року чоловік отримав державну компенсацію на покупку житла. За ці кошти купив будинок у Новопскові Луганської області, який на той час контролювала Україна.

У 2022 місто окупували російські війська.

Анатолій не продав будинок – не встиг через російську агресію, та втратив будь-яку можливість жити у своєму домі.

При цьому юридично будинок залишається його власністю.

Після повторного переміщення ветеран оселився у Кременчуці та певний час власним коштом сплачував місце в хостелі.

За словами чоловіка, згодом він знайшов вільну кімнату в одному з гуртожитків на проспекті Свободи. Йому пояснили, що для поселення потрібне відповідне погодження. Поки чоловік намагався з’ясувати процедуру й ходив по колу (його направляли від однієї служби до іншої), кімнату віддали іншій людині.

Що може запропонувати місто

Спираючись на запит читачів, «Кременчуцький Телеграф» з’ясував, скільки ВПО потребують житла в громаді та що їм може запропонувати місто.

За даними КП «Квартирне управління», станом на 15 вересня 2026 року на обліку громадян, які потребують житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання ВПО, перебували 708 сімей — загалом 1320 осіб.

З них 39 сімей, або 81 особа, вперше перемістилися у 2014–2021 роках.

У складі 15 сімей є учасники бойових дій – ветерани війни, а у складі 162 сімей – люди з інвалідністю.

Отже, проблема житла для переселенців першої хвилі у Кременчуці стосується не одного чи кількох окремих випадків.

І хоч Фонд тимчасового житла в місті не сформований, але комунальні приміщення для ВПО є. Департамент соціального захисту населення повідомив редакції, що в громаді функціонують 17 об’єктів комунальної власності, призначених для тимчасового проживання ВПО.

У них обладнано 108 кімнат, розрахованих на 242 особи. На дату надання відповіді у 91 кімнаті проживало 213 переселенців. Вільними залишалися 17 кімнат, розрахованих на 29 людей.

Вільна кімната не означає автоматичного поселення

Рішення про надання ВПО приміщень у тимчасове користування ухвалюють відповідні комісії, створені рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.

Для різних об’єктів діють окремі нормативні акти та процедури.

Зокрема, рішення виконкому №1569 від 31 жовтня 2022 року стосується комісії з надання ВПО у тимчасове користування об’єктів комунальної власності.

Окремий порядок передбачений для приміщень на вул. Покровська та вул. Квітки Цісик.

Ще один порядок діє для тимчасових споруд у селі Потоки.

Як пояснили в Департаменті соцзахисту, рішення про поселення приймає відповідна комісія з урахуванням наявності вільних місць та відповідності заявника встановленим вимогам.

Після розгляду заяви комісія ухвалює рішення про надання приміщення у тимчасове користування або про відмову на підставах, визначених відповідним нормативним актом.

Тому ВПО, які потребують житла, варто не обмежуватися усною розмовою в конкретному гуртожитку чи іншому об’єкті, а подавати офіційну заяву. У разі відмови це дає можливість отримати офіційне рішення та зрозуміти його підстави.

Окремо редакція запитала міську владу про правила поселення у тимчасових спорудах у селі Потоки, адже за словами Анатолія, він почув пояснення, що це житло нібито призначене для людей, які стали переселенцями після 24 лютого 2022 року.

Поселення у Потоках регулюється рішенням виконавчого комітету №1730 від 25 червня 2026 року. Ним створено відповідну комісію, затверджено її склад та Положення про порядок розміщення ВПО у тимчасових спорудах. Право на розміщення мають внутрішньо переміщені особи, які перемістилися з тимчасово окупованих територій України або територій, на яких ведуться активні бойові дії. Рішенням №1730 «не встановлено обмежень щодо розміщення внутрішньо переміщених осіб залежно від дати взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб та не визначено пріоритетності щодо розміщення окремих категорій внутрішньо переміщених осіб.

Отже, сама дата взяття людини на облік як ВПО, зокрема до 24 лютого 2022 року, не є визначеною цим рішенням підставою для відмови у поселенні в Потоках.

Водночас це не означає автоматичного права будь-якого ВПО на поселення: заявник має відповідати вимогам Положення, повинні бути вільні місця, а остаточне рішення ухвалює комісія.

Ця інформація є важливою не лише для всіх переселенців першої хвилі, які після 2022 року були змушені переміщуватися повторно.

На яку житлову допомогу можуть розраховувати ВПО

В Україні сьогодні діє одразу кілька механізмів житлової підтримки внутрішньо переміщених осіб. Це житлові ваучери, пільгові іпотеки, субсидія на оренду, тимчасове житло та нова програма придбання будинків у сільській місцевості.

2 млн грн на житло для ВПО з окупованих територій

Один із найновіших механізмів — житловий ваучер номіналом 2 млн грн. Програма запрацювала з 1 грудня 2025 року як окремий компонент «єВідновлення». На першому етапі скористатися нею можуть ВПО, які виїхали з тимчасово окупованих територій та мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.

Ваучер можна використати для придбання квартири чи будинку, інвестування у будівництво, сплати першого внеску за іпотекою або погашення платежу за нею.

Ця програма важлива саме для людей, житло яких залишилося на ТОТ: для отримання ваучера не потрібно проводити обстеження такого будинку чи доводити, що він зруйнований. Але є суттєві обмеження.

У заявника та членів його сім’ї не повинно бути іншого житла на підконтрольній Україні території. Крім того, однією з умов є відсутність раніше отриманої державної житлової допомоги.

Програма активно фінансується: станом на травень 2026 року було погоджено 3296 заявок на фінансування ваучерів на загальну суму 6,59 млрд грн.

«єОселя»: кредит для ВПО та додаткова компенсація від держави

Ще один шлях до власного житла — державна іпотечна програма «єОселя». Для ВПО та мешканців прифронтових територій діє додатковий механізм підтримки.

Держава може компенсувати:

• 70% першого внеску за іпотекою, але не більше 30% вартості житла;
• 70% щомісячних платежів протягом першого року кредитування, але в межах установленого обмеження;
• до 40 тисяч гривень супутніх витрат, пов’язаних з оформленням іпотеки — комісій, зборів та страхових платежів.

Механізм уже працює. За даними уряду, ВПО фактично отримують таку компенсацію під час придбання житла. Але «єОселя» залишається іпотекою, а не безповоротною житловою допомогою. Позичальник має відповідати умовам програми, пройти перевірку банку та мати достатній дохід, щоб надалі обслуговувати кредит.

Кредит під 3% від Держмолодьжитла

Окремо продовжує працювати програма «Житло для ВПО», яку реалізує Держмолодьжитло за підтримки міжнародних партнерів.

Умови значно м’якші за звичайну банківську іпотеку: 3% річних, кредит до 30 років та мінімальний перший внесок — 6% вартості житла.

Програма працює і у 2026 році. Наприклад, лише протягом місяця навесні Держмолодьжитло провело кілька відборів, за результатами яких можливість скористатися різними програмами пільгового кредитування отримали майже дві тисячі сімей ВПО.

Однак кількість охочих перевищує можливості програми. В окремих відборах учасників визначають методом випадкової комп’ютерної вибірки.

І тут діє та сама принципова умова, що й з іншою іпотекою: кредит доведеться повертати.

Немає грошей на оренду — можна оформити субсидію

Для ВПО, які не можуть придбати власне житло і змушені його винаймати, діє субсидія на оренду. Причому вона поширюється не лише на людей, які стали переселенцями після повномасштабного вторгнення.

Пенсійний фонд прямо зазначає, що субсидія призначена ВПО, які залишили або втратили свої домівки під час АТО/ООС або після повномасштабного вторгнення Росії.

Тобто переселенці 2014–2021 років також можуть претендувати на таку допомогу за умови відповідності встановленим критеріям.

Розмір субсидії визначається індивідуально з урахуванням доходів домогосподарства та вартості оренди. Для її оформлення необхідні заява та договір наймання. Документи можна подати через сервісний центр Пенсійного фонду або ЦНАП, а також онлайн через портал ПФУ.

Облік для отримання тимчасового житла

Ще один механізм — житло з фондів тимчасового проживання ВПО. Але постановка на облік означає право претендувати на тимчасове житло за встановленою процедурою, але не гарантує негайного отримання квартири чи кімнати — можливість поселення залежить, зокрема, від наявного житлового фонду громади.

Будинки у селах для ВПО

У 2026 році з’явився ще один механізм — забезпечення ВПО житлом у сільській місцевості.

У червні Кабінет Міністрів затвердив експериментальний проєкт, який дозволяє громадам за державні кошти купувати готові до проживання будинки для переселенців.

Принциповий момент: будинок не переходить у власність ВПО. Придбана нерухомість стає комунальною власністю громади, а сім’я переселенців отримує її у тимчасове безоплатне користування.

На розвиток житла для переселенців уряд у вересні збільшив субвенцію місцевим бюджетам до понад 1,56 млрд грн. Кошти мають використовувати, зокрема, для створення житла для тимчасового та підтриманого проживання ВПО і житла у сільській місцевості.

Якщо будинок зруйнований — «єВідновлення»

Є ще один механізм, який часто згадують разом із програмами для переселенців, «єВідновлення». Програма передбачає компенсації за пошкоджене та знищене внаслідок російської агресії житло. У держбюджеті на 2026 рік на відповідні компенсації було передбачено 6,7 млрд грн.

Саме з проблемою житла на окупованих територіях довгий час виникала принципова складність: його неможливо було обстежити. Для окремої категорії ВПО з ТОТ цю проблему частково має вирішувати новий житловий ваучер: під час його оформлення не потрібно підтверджувати, що залишений в окупації будинок пошкоджений або знищений.

Раніше ми писали, які документи потрібні, щоб подати заяву на тимчасове житло ВПО у Кременчуцькій громаді.

Також ми писали, скільки ВПО поселять у Потоках та гуртожитку на Троїцькій.

Джерело інформації: Телеграф