ЄС готується до гібридної атаки з масовими жертвами – ЗМІ

Посли країн ЄС обговорюють реагування на атаку, яка може призвести до загибелі громадян. Втім, між столицями поки немає згоди щодо ролі Євросоюзу.

Країни ЄС непублічно готуються до сценарію масштабної гібридної атаки, внаслідок якої можуть загинути цивільні. Про це Politico повідомили п’ятеро дипломатів і посадовців ЄС.

Водночас підготовка виявила розбіжності між країнами щодо ролі Євросоюзу у питаннях безпеки та можливого дублювання функцій НАТО.

Минулими тижнями посли всіх 27 країн ЄС проводили обговорення сценарію масштабної атаки у закритому форматі – без телефонів та помічників. За словами дипломатів і посадовців, які говорили на умовах анонімності, переговори активізувалися після виявлення у серпні в аеропорту Лейпцига безпілотника з вибухівкою.

ЄС роками обговорює сценарії гібридних атак і вже створив так званий “гібридний інструментарій” для координації реагування на кібератаки, втручання у вибори та диверсії. Однак нинішні переговори зосередилися на серйозніших атаках, які можуть призвести до значної кількості жертв. За словами двох дипломатів, одне із засідань послів ЄС минулої середи було присвячене саме таким сценаріям.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС заявляє про активізацію Москвою кампанії кібератак, диверсій та інших прихованих операцій на території країн блоку.

“Європейські демократії постають перед зростаючою кількістю загроз”,- зазначив єврокомісар з питань юстиції Майкл Макграт.

Нині ЄС посилює спроможність прогнозувати та виявляти загрози, покращує систему раннього попередження і готується забезпечити швидке та колективне реагування.

За словами одного з посадовців ЄС, обговорення зосереджувалися, зокрема, на розгортанні екстрених груп реагування, можливості використання коштів ЄС для допомоги постраждалій державі та комунікації з боку керівництва Євросоюзу.

“Ми маємо бути готовими до чогось серйозного. На жаль, Лейпциг показав, що дуже серйозний інцидент, який може спричинити численні жертви, не виключений”, – пояснив високопоставлений дипломат ЄС.

Інший посадовець ЄС заявив, що з огляду на масштаби дій Росії людських жертв рано чи пізно може не уникнути.

Розбіжності щодо ролі ЄС

ЄС постає перд майже щоденними повідомленнями про так звані гібридні атаки.

Нещодавно болгарські посадовці повідомили про зникнення кількох моряків після того, як безпілотники в Чорному морі потопили судно. Цьому передували інцидент в аеропорту Лейпцига, підозріла пожежа на польській наземній станції, що забезпечує роботу Starlink та регулярні порушення повітряного простору.

Водночас обговорення на рівні ЄС викликають критику в окремих столицях. Там вважають, що Євросоюз може виходити за межі своєї ролі у сфері безпеки та дублювати функції НАТО – трансатлантичного альянсу, який протягом 80 років відіграє центральну роль у забезпеченні європейської безпеки.

“Це ризикує дуже заплутати осіб, які ухвалюють рішення на всіх рівнях”, – зауважила Оана Лунгеску, почесна співробітниця RUSI та колишня речниця НАТО. За її словами, плутанина або дублювання повноважень можуть сповільнити ухвалення рішень, що особливо важливо під час криз.

Окремою проблемою дипломати називають відсутність у ЄС захищених каналів зв’язку та побоювання щодо витоку чутливої інформації, якою обмінюються під час зустрічей послів.

Конкуренція протоколів

Підготовка до можливих атак відбувається на тлі зусиль президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн посилити роль ЄС у питаннях безпеки.

У вересневому виступі про стан Євросоюзу в Страсбурзі фон дер Ляєн запропонувала створити “надзвичайний протокол безпеки”, який має допомогти країнам ЄС координувати дії у подібних ситуаціях. За словами двох дипломатів, цей протокол, а також її пропозиція створити Європейську раду з безпеки мають увійти до нової “Європейської стратегії безпеки”, яку очікують на початку листопада.

Втім, кілька дипломатів виступили проти таких ініціатив, зазначивши, що на їхнє створення можуть піти місяці, а самі механізми можуть дублювати вже наявні інструменти ЄС.

Один із високопоставлених дипломатів запропонував натомість посилити чинні механізми кризового реагування.

“У нас уже є механізми. У разі кризи ми маємо Інтегрований механізм політичного реагування на кризи (IPCR), яка дуже добре працювала під час пандемії та інших криз”, – сказав дипломат.

IPCR, створений у межах Лісабонського договору, дає змогу країні, яка головує в ЄС, на запит постраждалої держави скликати екстрені засідання за участю експертів НАТО, ООН та інших міжнародних організацій.

У разі масштабної гібридної атаки остаточне рішення щодо подальших дій залишається за постраждалою країною. Франція активувала статтю 42.7 Договору про ЄС після терактів у Батаклані у 2015 році. Це був єдиний випадок застосування положення про взаємну допомогу.

Лунгеску зазначила, що це було політичне рішення Парижа, яке не призвело до масштабної взаємної допомоги, окрім координації розслідувань терактів між Францією та Бельгією.

Щоб уникнути плутанини під час атаки з великою кількістю жертв, Лунгеску пропонує розподілити функції між двома організаціями: НАТО має відповідати за обмін розвідданими та військове стримування, своєю чергою ЄС – зосередитися на цивільному реагуванні.

Лунгеску також наголосила, що Москва не розмежовує ЄС і НАТО.

“Путіну байдуже, чи рішення ухвалюються в Coreper II, чи в Північноатлантичній раді. Москва мислить не так”, – додала вона.

Нагадаємо, Європейський Союз виявився не готовим до посилення гібридних атак Росії, оскільки досі переважно реагує на окремі інциденти, замість формувати системну відповідь.

ЄС готується до можливої війни з РФ

Читайте Korrespondent.net в Google News

Джерело інформації: Korrespondent Net