Два дні в Абу-Дабі, умови Путіна та надія на обмін: підсумки переговорів і коли нова зустріч

Фото: зустріч делегацій України, РФ та США в Абу-Дабі (пресслужба СЗР) Додати як бажане джерело в Google

Два дні переговорів в Абу-Дабі, зустріч американських посланців із лідерами України та РФ та новий раунд за участю Європи. Дипломатичні контакти принесли домовленість про масштабний обмін полоненими, а нові переговори очікують вже наступного тижня.

Що відомо про активізацію перемовин щодо завершення війни в Україні і чого чекати далі – зібрало РБК-Україна в матеріалі.

Два дні переговорів в Абу-Дабі: основні результати

11 листопада в Абу-Дабі завершився другий день тристоронніх переговорів між делегаціями України, США та Росії, які стали першими такого формату з лютого поточного року. Перший день переговорів тривав 4,5 години, другий – дві.

Українську делегацію очолив голова СЗР Рустем Умєров, російську – помічник Путіна Володимир Мединський, а з боку США були посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, який є одним з учасників української переговорної команди, охарактеризував дводенні перемовини в Абу-Дабі як “жорсткі” через суворі директиви російської делегації, які не залишали простору для домовленостей.

Втім, за підсумками зустрічі сторонам вдалося домовитися про підготовку масштабного обміну військовополоненими (президент Володимир Зеленський зазначив, що мова може йти про формат “1000 на 1000” або “1500 на 1500”).

Водночас, за даними джерел РБК-Україна, росіяни відмовилися обговорювати припинення вогню, територіальні питання, енергетику та безпеку в Чорному морі, натомість наполягаючи на поверненні до своїх вимог щодо безпеки від грудня 2021 року.

Тоді Росія вимагала, зокрема, припинити розширення НАТО та обмежити військову співпрацю Альянсу з Україною.

Речник Кремля Дмитро Пєсков вже заявив, що Росії “недостатньо” усних запевнень щодо нерозширення НАТО на Схід. У зв’язку з цим він натякнув, що цей момент має бути закріплений на папері.

Представник МЗС Росії Олексій Дробінін своєю чергою повідомив, що Росія припускає укладання так званих “пактів про ненапад” з окремими країнами НАТО.

Зустріч посланців Трампа з Путіним і Зеленським

Після переговорів в Абу-Дабі посланці президента США Віткофф і Кушнер вирушили до Москви. 12 листопада вони зустрілися з російським диктатором Володимиром Путіним.

Їх зустріч тривала близько трьох годин. У ній також брали участь Мединський, а також представник Кремля Кирило Дмитрієв та помічник Путіна Юрій Ушаков.

На початку зустрічі Путін заявив про нібито готовність організувати гуманітарну місію в Костянтинівці за прикладом Олешок. Також він повторив твердження про “контроль” російських військ над містом, яке не відповідає дійсності.

Окремо російський диктатор заявив, що присутність іноземних військ в Україні після досягнення миру є неприйнятною для Москви, а в разі їх розміщення вони стануть “законною ціллю” російської армії, а війна відновиться.

Путін також виступив проти створення “сірих зон” між Україною та РФ, заявивши, що єдиною лінією розмежування має бути державний кордон. Він стверджує, що інше трактування призведе до “суперечок” і “нестабільності домовленостей”.

Віткофф під час зустрічі назвав майбутній масштабний обмін полоненими прогресом у врегулюванні війни. Він також повідомив, що передасть Зеленському інформацію про контакти з Путіним.

Кушнер зі свого боку заявив, що США почали обговорювати з європейцями архітектуру безпеки на континенті.

Зустріч Віткоффа і Кушнера із Зеленським в Ірландії

Після переговорів у Кремлі американські посланці вирушили до Дубліна, де пізно ввечері 12 листопада зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським.

Український лідер вкотре підтвердив, що одним із головних результатів зустрічі стало підтвердження домовленості про найбільший обмін військовополоненими від початку повномасштабної війни.

“Як мені сказав Стів і Джаред, це буде найбільший обмін військовополоненими“, – заявив Зеленський.

Кушнер також підтвердив, що американській стороні вдалося остаточно узгодити цей обмін.

Крім того, президент назвав ще два результати дипломатичних контактів: активніше залучення Європи до переговорів та підготовку нових багатосторонніх зустрічей.

Європа хоче бути за столом переговорів

Питання участі європейських партнерів стало одним із ключових під час зустрічей. В Абу-Дабі паралельно тристоронній зустрічі проходили окремі переговори України, США та європейських партнерів. У них взяли участь представники НАТО, Єврокомісії, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії. Російська делегація до них не долучалася.

Втім, Україна та самі європейські партнери наполягають на подальшій участі самої Європи у безпосередньо зустрічах за участю РФ, оскільки йдеться про майбутню безпеку на європейському континенті.

Кушнер заявив, що вважає неможливим укладення будь-якої угоди без представників Європи. За його словами, американська сторона обговорювала це питання з Путіним і Зеленським.

За інформацією джерел РБК-Україна, європейців можуть залучити вже до наступних спільних переговорів із Росією.

Водночас залишається відкритим питання, хто саме представлятиме Європу.

За даними Politico, серед можливих кандидатів на роль представника ЄС розглядають президента Європейської ради Антоніу Кошту та високу представницю Євросоюзу із закордонних справ Каю Каллас.

Однак єдності серед країн ЄС поки немає. Частина держав підтримує Кошту, тоді як Франція та Німеччина виступають за збереження участі окремих країн у переговорах.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, зокрема, висловився за збереження формату за участю п’яти держав: Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії та Польщі.

Архітектура безпеки Європи

Окремою темою переговорів стало формування майбутньої архітектури безпеки Європи. Її обговорення пов’язане з тим, яким буде завершення війни Росії проти України та які гарантії отримає Київ.

Зеленський наголосив, що майбутні безпекові домовленості безпосередньо залежать від того, коли та як закінчиться війна.

За його словами, гарантії безпеки для України є водночас частиною гарантій безпеки всієї Європи.

“Україна вже є оборонною лінією Європи. Ми вже маємо можливості, серйозні для Європи. Ми є частиною Європи, і вже є частиною архітектури безпеки”, – заявив президент.

Він також пояснив, що можливе членство України в НАТО означатиме одну модель європейської безпеки, а відсутність членства – іншу.

Чого чекати далі та коли нова зустріч

За підсумками зустрічей американська сторона заявила про домовленість розширити наступний раунд переговорів, залучивши до нього європейські країни.

За словами Кушнера, багатосторонні переговори щодо закінчення війни в Україні відбудуться наступного тижня.

Він пояснив, що це дасть змогу обговорювати ширші повоєнні безпекові домовленості в Європі паралельно з територіальними питаннями між Україною та Росією. Втім, зазначив, що європейцям варто обрати єдиного представника за столом перемовин.

На думку Зеленського, Європа має до кінця листопада визначити, хто представлятиме її на переговорах щодо завершення війни в Україні. За його словами, бажано, аби це питання вирішили під час зустрічі коаліції охочих в Німеччині 19 листопада.

Президент Фінляндії Александр Стубб своєю чергою анонсував технічну зустріч за участю України, США, Росії та Європи протягом найближчих одного-двох тижнів.

Зеленський повідомив, що наступні мирні переговори щодо завершення війни, вже за участю Європи, можуть відбутися в ОАЕ або Швейцарії, але “все залежить від команд”.

Президент України наголосив, що його сигнал дуже простий – зробити швидше, якщо можливо, щоб повернути людей з полону, йти далі до припинення вогню і наступних кроків.

“Буде наступна зустріч… Дай Боже, щоб війна завершилась… І ще багато різних речей, які я поки що не готовий комунікувати”, – сказав глава держави.

Джерело інформації: РБК Україна