Дві клінічні смерті, 50 операцій та власний бізнес: історія ветерана, яка вражає

Суспільне

Ветеран російсько-української війни Сергій Кашуба пройшов шлях тривалістю понад сім років у війську. Втративши ногу, боєць не лише повернувся до цивільного життя, а й заснував власний спортивно-розважальний бізнес.

Свою службу уродженець Херсонщини розпочав у 2018 році зі строкової служби, після чого підписав контракт із батальйоном спецпризначення «Донбас», де пройшов шлях від номера обслуги міномета до старшого навідника. Про це пише Суспільне.

Початок повномасштабного вторгнення боєць зустрів у Слов’янську. В умовах дефіциту боєприпасів мінометним розрахункам доводилося знаходити нестандартні рішення — зокрема, міняти трофейні ракети від «Градів» на необхідні міни.

У вересні 2022 року Сергій брав участь у масштабному контрнаступі на Харківщині, під час якого підрозділ прорвав російську оборону та пройшов 16 кілометрів до Волохового Яру. За його словами, окупанти масово переодягалися у цивільний одяг та тікали, залишаючи позиції.

Люди у звільнених містечках і селах зустрічали нас із прапорами, плакали, обіймали та намагалися нагодувати. Це був неймовірний розпач від побачених окупаційних звірств і водночас величезне щастя від звільнення, — пригадує ветеран.

Важке поранення військовий дістав під час боїв на Лиманському напрямку: після того, як українські бійці завдали удару по окупантах із трофейної гаубиці «Мста-Б», ворог у відповідь накрив позицію касетними боєприпасами.

Сергій втратив близько 50% крові, зазнав ураження живота та важких травм обох ніг. Під час евакуації та подальшого лікування він пережив дві клінічні смерті — у Краматорську та Дніпрі. Лікування тривало майже три роки, з яких понад сім місяців боєць був повністю лежачим. Через інфекцію штучний колінний суглоб не прижився, і нога вкоротилася на 30 сантиметрів. Зрештою Сергій сам наполіг на ампутації, аби мати змогу ходити на протезі.

Дуже велику моральну підтримку дала дружина, яка практично жила біля мене на розкладачці в лікарнях. Коли опускалися руки від сильного болю, медики казали: “Відставити вмирати, давай борись”. Це й допомогло вистояти, — розповідає Сергій.

Після протезування Сергій на деякий час повернувся до служби у Слов’янську, проте згодом звільнився за станом здоров’я. Повернення до цивільного життя супроводжувалося бюрократичними перепонами: під час оформлення пільгового житла місцева комісія намагалася безпідставно відмовити ветерану. Лише завдяки відеофіксації порушень, розголосу у ветеранській спільноті та втручанню керівництва ОВА рішення ухвалили на користь захисника.

Зараз ветеран розвиває власну справу у Вінниці — спортивно-розважальний клуб, що включає пневматичний тир, арбалетно-луковий майданчик та кімнату психологічного розвантаження (антистрес-кімнату). Проєкт вдалося реалізувати завдяки державній грантовій програмі та підтримці родини.

Окрім бізнесу, Сергій очолив місцевий осередок Ветеранського корпусу.

Джерело інформації: агентство “Великий Київ”