Порожні полиці в магазинах: як удари по складах вплинуть на вартість продуктів
Фото: у магазинах спостерігається дефіцит продуктів (Getty Images) Не витрачай час на шум! Читай тільки суть з РБК-Україна у Google
Після ударів РФ по логістичній інфраструктурі великі продуктові мережі “Сільпо”, “Фора” та Thrash – зіткнулися з тимчасовими перебоями в постачанні свіжих і охолоджених товарів.
Про масштаб втрат, терміни відновлення та вплив на ціни РБК-Україна запитало у експертів.
Головне:
- Знищено 80–100 тис. кв. м холодних складів у Києві та області: вільних потужностей відповідного класу вистачає лише на 20–30% від втраченого.
- Перехід на мережу дрібних холодильних хабів замість великих розподільчих центрів (РЦ) підвищить логістичні витрати ритейлу на ~10–15%, а для окремих категорій товарів це може додати 5–6% до ціни на полиці.
- Пряма доставка виробників у кожен магазин в обхід РЦ технічно можлива, але призведе до подорожчання логістики у 2–3 раза і є збитковою для обох сторін ланцюга.
- Річна інфляція в липні 2026 року становила 7,7%, а транспортні послуги за рік подорожчали на 28,9% – зростання логістичного плеча вже позначається на вартості перевезень.
- Будівництво холодильного терміналу площею 2–3 тис. кв. м може тривати 6-12 місяців.
У ніч на 5 серпня російська атака зруйнувала розподільчі центри мереж “Сільпо” та “Фора”, які входять до Fozzy Group. У “Форі” повідомили, що всіх працівників, які перебували на території складів, евакуювали, загиблих немає, але компанія втратила значну частину товарних запасів, техніки й обладнання. У “Сільпо” лише лаконічно подякували гостям за підтримку у соцмережах, не згадуючи про сам удар.
Обидві мережі запевнили, що продовжують працювати і відновлюють постачання, хоча окремих товарів тимчасово може не бути на полицях.
Наскільки серйозний дефіцит холодних складів
Олександр Бондаренко, CEO Бюро інвестиційних програм, засновник платформи GreenInvest у коментарі РБК-Україна розповів, яких змін зазнала холодова логістика через погіршення безпеки.
Найгостріша ситуація нині склалася в Києві та області, де мешкає приблизно 5,5 млн людей і зосереджено найбільший попит на продукти.
У столичному регіоні знищено орієнтовно 80–100 тис. кв. м складів холодного зберігання – саме звідти йшли м’ясо, охолоджена продукція, молочка, фрукти й овочі, які мають температурний режим 0…+4°C.
Возити такі категорії з інших областей за 300–400 км, за словами Бондаренка, економічно недоцільно.
Фото: у м’ясному відділі магазина “Сільпо”, що в центральній частині Києва, недостатньо товарів (РБК-Україна)
Вільних площ відповідного класу в регіоні обмаль: за оцінкою експерта, це приблизно 20–30 тис. кв. м складів переважно більш старого, ще радянського формату – гіршої якості, ніж знищені об’єкти класу А-мінус.
Тобто наявні потужності покривають лише 20–30% втраченого. Будівництво нового невеликого холодильного терміналу площею 2–3 тис. кв. м займає щонайменше 6-12 місяців.
Читайте також: Бізнесу розширять механізми страхування від війни: які зміни готує уряд
Саме тому, вважає Бондаренко, реальна перспектива – децентралізація: заміна одного великого розподільчого центру мережею дрібніших хабів з тією ж технологією охолодження.
Фото: полиці у молочному відділі “Сільпо” у “спальному” районі столиці порожні майже на чверть (РБК-Україна)
Але таке дроблення підвищить операційні витрати: обслуговування великого автоматизованого складу потребує 20–30 працівників, тоді як мережа менших об’єктів – уже 60–70 людей, плюс додаткова техніка для завантаження й сортування.
За розрахунками експерта, це додасть логістиці 10–15% витрат, а для дешевих і важких товарів, як айран або кефір, де логістична складова в собівартості сягає 15%, – ще до 5–6% до ціни на полиці.
Чи витримає пряма доставка і що зникло з магазинів
Ритейлери – “Сільпо”, АТБ, Novus – уже домовляються з виробниками доставляти товар безпосередньо в кожен магазин в обхід зруйнованих РЦ.
Але, за словами Бондаренка, для виробника – це нереалістично: доставка, наприклад, у 1300 магазинів АТБ підвищить логістичні витрати не на 10–15%, а вдвічі-втричі, що може відбитися на цінах ще на 15–20%.
“Проблема й у тому, що самі магазини не мають достатньо складських площ, аби приймати одночасно сотні палет від різних постачальників”, – пояснює Бондаренко.
Наслідки перебоїв уже помітні на полицях: частина фруктово-овочевої продукції в “Сільпо” тепер надходить із західних областей та з-за кордону, зокрема з Польщі.
Фото: більша частина імпортних овочів та зелені у “Сільпо” в центральному районі столиці відсутня (РБК-Україна)
В окремих районах Києва також зникли деякі тютюнові вироби – ймовірно, через пошкодження складів готової продукції JTI та Imperial Brands Україна внаслідок атаки РФ 5 серпня.
Читайте також: Фонд держмайна почав шукати склади для бізнесу: Скільки є потенційних площ
Держава, за словами Бондаренка, могла б допомогти серією кроків, які включають такі заходи як:
- бронювання водіїв і будівельників, які відновлюють пошкоджену інфраструктуру;
- державна програма страхування воєнних ризиків під 3-4% для нових логістичних об’єктів, оскільки комерційні страхові компанії зараз виставляють тариф 8–10% від вартості будівлі на рік, що для більшості проєктів непідйомно.
Логістичне плече та імпорт
Подорожчання логістики відчутне і на іншому напрямку – імпорті через сухопутні кордони.
Економіст Борис Кушнірук зазначає, що обмеження в портах Великої Одеси частково компенсуються переорієнтацією вантажів через порт Констанца в Румунії та наземні маршрути через Угорщину, Польщу і Словаччину.
Фото: апельсинів та яблук у “Сільпо” в центрі Києва поки достатньо (РБК-Україна)
За його словами, це збільшує логістичне плече й може спровокувати зростання цін, проте конкуренція серед постачальників залишається достатньою, щоб стримати різкі цінові стрибки.
Дані Держстату підтверджують, що логістична інфляція вже прискорюється: за липень 2026 року транспортні послуги подорожчали на 5,2% лише за місяць, а за рік – на 28,9%, автодорожній пасажирський транспорт – на 30,8% рік до року. Паливо й мастила за рік додали в ціні на 28%.
Нагадаємо, у ніч проти 5 серпня Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 ударних безпілотників. Під атаку потрапили, зокрема, логістичні центри, склади та виробничі підприємства. Одних із найбільших втрат зазнали ”Епіцентр”, Rozetka, також ”Нова пошта”, ”Сільпо”, Novus, Liqui Moly, Puma та Intertop.
Джерело інформації: РБК Україна