Ветеран втратив ногу на війні й став протезистом
Фото: Суспільне Вінниця
28-річний ветеран ЗСУ Сергій Індрик, який втратив ногу під час виконання бойового завдання на Донеччині, опанував професію протезиста. Тепер у вінницькому центрі реабілітації він допомагає іншим пораненим військовим адаптуватися до життя з протезами.
Про це повідомляє «Суспільне».
Сергій родом із Кіровоградщини. Після строкової служби він підписав контракт із ЗСУ та служив у 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу. З початком повномасштабного вторгнення пройшов вишкіл за кордоном і став сапером. Брав участь у важких боях під Часовим Яром та Костянтинівкою.
У 2025 році на Бахмутському напрямку бойова машина, у якій їхав військовий, потрапила під удар ворожого «дрона-ждуна», внаслідок вибуху боєць зазнав тяжкої травми ноги та, перебуваючи в стані шоку, самостійно керував наданням собі першої допомоги.
На стабілізаційному пункті медикам довелося ампутувати залишки кінцівки. Попри важку травму, ветеран одразу налаштував себе на відновлення: «Вижив — це головне».
Після лікування на Хмельниччині Сергій прибув на протезування до Вінниці в «Ортопедсервісцентр». Уже за кілька днів після отримання протеза чоловік почав долати пішки по 2 км щодня, активно тренуючись не лише в залі, а й на пересічній місцевості.
Під час реабілітації ветеран проявив глибокий інтерес до процесу виготовлення штучних кінцівок. Це помітив його протезист Павло Михайлюк і запропонував спробувати свої сили в цій галузі. Під керівництвом наставника Сергій опанував нову спеціальність за пів року.
Бажання навчитися і протезувати хлопців з’явилося, бо я хочу, щоб вони, дивлячись на мене, розуміли: у них є шанс нормально ходити, жити й продовжувати рухатися далі. Зараз я підіймаюся до хлопців у спортзал і розповідаю, як починав усе і як їм це робити, — ділиться Сергій.
За словами наставника, головна перевага Сергія — здатність знаходити спільну мову з військовими, адже вони спілкуються як рівні й краще розуміють одне одного.
Зараз Сергій самостійно виконує всі етапи роботи — від замірів кукси й гіпсування до створення першого навчального протеза. Ветеран наголошує, що протез — це не вирок і не привід для сорому.
Щоби діти сприймали його пристрій дружньо та без страху, Сергій обрав для власного протеза яскравий дизайн із червоною пандою.
До слова, хірурги рятують ногу 15-річного футболіста, який постраждав від ворожого обстрілу.
Джерело інформації: агентство “Великий Київ”