Україна посилює боротьбу з крадіжкою зерна: вже є перші результати

Фото: Україна посилює боротьбу з крадіжкою зерна (Getty Images) Не витрачай час на шум! Читай тільки суть з РБК-Україна у Google

Росія продовжує використовувати крадене українське зерно як інструмент економічного і політичного впливу, однак міжнародний тиск уже дає практичні результати.

Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна “Зернові війни. Як Росія будує продовольчу імперію на краденому українському хлібі”.

Читайте також: Як Росія краде українське зерно: в ОП розкрили злочинний механізм

Які результати дає боротьба з крадіжкою зерна

Як зазначив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, вже є практичні приклади, як це впливає на рішення щодо суден.

За його словами, у випадку із суховантажем “Caffa” у Швеції справа перейшла до реальних правових дій із конфіскацією судна, що свідчить про жорсткіший контроль за виконанням санкцій.

Ще одним прикладом стала ситуація із судном “Panormitis” в Ізраїлі. Після дипломатичного тиску та розголосу корабель не зміг розвантажитися

Водночас реакція різна: частина країн відмовляється приймати такі вантажі, інші – продовжують імпорт, визнає Власюк.

“Потрібне системне посилення санкцій – із фокусом на судна, операторів, вантажовідправників і покупців, а також запровадження вторинних обмежень для всіх, хто залучений до торгівлі вкраденим українським зерном”, – додає він.

Як РФ просуває крадене зерно в Африці

Директор ТОВ “Українсько-Африканська торгівельна місія” Артем Гудков зазначив, що Росія активно використовує продовольство як інструмент геополітичного впливу в Африці.

“Як би боляче не було це визнавати, але росіяни перетворили продовольство на такий самий важіль впливу, як нафту і газ. На прикладі Африки вони стали одним з ключових гравців регіону – і йдеться не лише про обсяги поставок, а про вибудовану політичну архітектуру”, – пояснив він.

Проблема в тому, що загальний обсяг світового виробництва не збільшився, а населення зростає і його потрібно годувати.

“Навіть ті африканські країни, які нас публічно підтримують та на нашому боці, змушені купувати аграрну та продовольчу продукцію в Росії”, – розповів Гудков.

До того ж тут досить ефективними є і неринкові інструменти.

“Наш ворог використовує продовольство як інструмент впливу, іноді впроваджуючи політику “Все або нічого”. Тобто, якщо окрема африканська країна хоче докуповувати якийсь невеликий обсяг аграрної продукції в українських експортерів, то Росія погрожує анулюванням своїх експортних контрактів”, – пояснив він.

Водночас вільних об’ємів в інших країнах за такою ціною, як у Росії, взяти просто ніде. Україна не може повністю закрити потребу великих африканських країн у продовольстві.

“Тому правильне питання – не як ловити РФ на нечесності, а як збудувати свою торгівельну дипломатію, в якій український бізнес не змагатиметься з державними машинами самотужки. Поки цього немає – конкуренція буде нерівною за визначенням”, – розмірковує Гудков.

Як українське МЗС допомагає аграрним експортерам

У Міністерстві закордонних справ повідомили, деякі результати вже є – через широкий набір практичних інструментів.

Це і взаємодія на рівні економічних відділів у посольствах, і участь у виставках, і сприяння у вирішенні проблемних питань.

“Серед конкретних результатів дипломатичного супроводу – у 2025 році спільно з Держпродспоживслужбою відкрито 19 нових ринків для української аграрної продукції, у 2026 році до них додалися Алжир, Кот-д’Івуар, Грузія та В’єтнам, загалом в роботі перебуває понад 300 напрямків”, – пояснили у МЗС у відповідь на запит видання.

Джерело інформації: РБК Україна